Служби Інтернету. Поняття гiпертекстового документа

Тема. Служби Інтернету. Поняття гiпертекстового документа, гiперпосилання,  web_сторiнки та web_сайту. Поняття всесвiтньої павутини та навiгацiя нею.

Мета:

розглянути:

основнi послуги мережi Інтернет; програмне забезпечення для роботи в мережi Інтернет; iсторiю виникнення World Wide Web;

ввести поняття:

гiпертексту i web_сторiнки;  мови HTML.

Базовi поняття й термiни: гiпертекстовi сторiнки, електронна пошта, телеконференцiї, файловi архiви, iнтерактивне спiлкування, Інтернет_магазини.

Структура

І. Актуалiзацiя опорних знань (5–10 хв)

ІІ. Мотивацiя навчальної дiяльностi (3–5 хв)

ІІІ. Вивчення нового матерiалу (20–25 хв)

Служби Інтернету;

гiпертекст та гiпертекстовий документ;

гiперпосилання;

web_сторiнка та web_сайт;

мова HTML.

ІV. Самостiйна робота учнiв (15–20 хв)

V. Домашнє завдання (2–3 хв)

VI. Пiдбиття пiдсумкiв уроку (3–5 хв)

Хiд уроку

І. Актуалiзацiя опорних знань

Інформацiйна мозаїка

Із заданих наборiв слiв скласти поняття з теми «Глобальна мережа  Інтернет—Інтернет, АRРАNEТ, TCP/IP, IP_адрес, DNS iм’я:

Інтернет мережа що вiдомства стала вiйськового попередницею

американського мережi.

Всесвiтня iнформацiї мiж що є сукупнiстю рiзнорiдних протоколiв

ТСР/ІР та окремих комп’ютерiв яка комп’ютерна мережа викорис_

товує стек комп’ютерних мереж для передачi користувачами

називається.

Комп’ютера в який точно визначає мiсцезнаходження Інтернетi

запис.

Транспортний Інтернет основний даних в мережi протокол пере_

дачi.

Роздiлених слiв яке доменне послiдовнiстю iм’я крапками є.

ІІ. Мотивацiя навчальної дiяльностi

За останнi 10 рокiв кiлькiсть комп’ютерiв, пiдключених до мережi Інтернет, зросла в десятки разів. Що, на вашу думку, спричинило такий стрiмкий рiст мережi Інтернет?

Оголошення теми уроку.

ІІІ. Вивчення нового матерiалу

Створення опорного конспекту.

Заслуховування доповiдей, пiдготовлених учнями.

Запис ключових можливостей мережi Інтернет.

Демонстрацiя

Сервiси мережi Інтернет:

Гiпертекстова система WWW (World Wide Web) — глобальна система поширення iнформацiї, в якiй для пошуку та перегляду файлiв застосовуються гiпертекстовi зв’язки.

Електроннапошта—засiб обмiну повiдомленнями, який нагадує роботу зви-чайної пошти, але значно переважає її за швидкiстю доставки повiдомлень.

Тематичнi конференцiї Usenet—це електроннi дошки, куди учасники конфе ренцiї можуть передавати повiдомлення й отримувати вiдповiдi на них.

Розмова в мережi або IRC (Internet Relay Chat) — спiлкування спiвбесiдникiв шляхом введення тексту зклавiатури.

Голосове спiлкування i вiдеоконференцiї—надає можливiсть двом i бiльше абонентам чути i бачити один одного. Для проведення голосових та вiдео- конференцiй абоненти повиннi мати певне обладнання (мiкрофон, динамiки, вiдеокамеру) i програмне забезпечення.

FTP (File Transfer Protocol—протокол передавання файлiв)—передавання програм i файлiв даних мiж комп’ютерами глобальної мережi.

Програмне забезпечення для роботи в глобальнiй мережi Інтернет

Органiзацiя роботи

Клас об’єднується в групи. Кожна група отримує окреме завдання (програми для роботи згiпертекстовою системою WWW, електронною поштою i т. д.). Всi групи розмiщуються у формi кола.

Кожна група (одночасно працюють усi групи) визначає у своєму колi перелiк програм iз заданого питання, записуючи їх на аркуші — назва аркуша — сервiс мережi Інтернет. Цей аркуш вона передає наступнiй груп, i таким чином, листок ходить по колу до тих пiр, поки тему не буде вичерпано. Кожна група робить записи iншим кольором.

Слiд звернути увагу на те, щоб учасники заняття не дублювали вже записаних думок.

Узагальнення:

·        Internet Explorer, Opera, FireFox—web_браузери—програми для перегляду web_сторiнок;

·        Outlook Express, TheBat—програми для роботи зелектронною поштою;

·        Skype, ICQ — звуковий, текстовий та вiдеозв’язок з iншими комп’ютерами, органiзацiя чатiв, участь у конференцiях, можливiсть здiйснювати телефоннi дзвiнки на стацiонарнi та мобiльнi телефони (послуга платна) по Українi та за кордон;

·        програми автодозвону;

·        FlashGet, DownloadMaster — програми для «скачування» iнформацiї.

ІV. Самостiйна робота учнiв

Короткий огляд правил роботи зпрограмою Опера.

Робота учнiв.

Інструктивна картка

1. Запуск програми Опера — ярлик на робочому столi.

2. В адреснiй стрiчцi ввести адресу:

·        http://uk.wikipedia.org/wiki/WWW

·        http://uk.wikipedia.org/wiki/Браузер

·        http://uk.wikipedia.org/wiki/Internet_Explorer

·        http://uk.wikipedia.org/wiki/Mozilla_Firefox

·        http://uk.wikipedia.org/wiki/Opera

·        http://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Chrome

3. Опрацювати теоретичний матерiал.

4. Знайти вiдповiдi на питання та тлумачення понять. Вiдповiдi

оформити у виглядi документа WORD або PowerPoint:

·        WWW

·        браузер

·        гiпертекст

·        web_сторiнка

·        клiєнт_сервер

·        сайт

·        Веб 2.0

·        URL

5. Робота з програмою_браузером в автономному режимi (за можли_

востi on_line). Ознайомлення з iнтерфейсом програми, перегляд

HTML_документiв:

·        http://vintest.org.ua/

·        http://www.omega.km.ua/

·        http://www.i.ua/

·        http://ostriv.in.ua/

Скрiншоти вiдвiданих сайтiв зберегти. Проаналiзувати вiдвiданi

сайти за схемою:

·        URL_адреса web_сайту:

·        Назва web_сайту:

·        Яка мета створення цього web_сайту? Для чого (кого?) вiн був створений?

·        Яка органiзацiя або особа створили цей сайт?

·        Щоподано на сайтi—об’єктивнi факти чи особиста думка автора?

·        Посилання на якi iншi джерела iнформацiї вказано на сайтi?

·        Якi iншi органiзацiї пов’язанi з цим сайтом?

·        Хто автор сторiнки i чи має право автор подавати iнформацiю вiд свого iменi?

·        Чи забезпечена органiзацiя зворотного зв’язку з web_сайтом i можливiсть спiлкування завтором статтi чи менеджером сайту?

·        Коли сайт був створений i як часто вiн поновлюється?

·        Чи можна перевiрити iнформацiю, подану на сайтi, за допомогою iнших джерел (книг, журналiв тощо)?

Обговорення сайтiв.

V. Засвоєння, повторення навчального матерiалу

Прес_конференцiя — групи учнiв готують по кiлька запитань творчого проблемного характеру за темою «Структура сайту та їх призначення».

Обмiн запитання_вiдповiдь у виглядi конкурсу.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати конспект.

Пiдготувати виступ на тему «Інтерфейс, правила роботи та на_

лаштування браузерiв» (учнi об’єднуються в групи).

VIІ. Пiдбиття пiдсумкiв уроку

Узагальнення навчального матерiалу.

Теоретичний матерiал до уроку

World Wide Web i гiпертексти

У перекладi занглiйської World Wide Web буквально означає «павутиння, що поширюється по всьому свiту». Система WWW булла створена у 1989 роцi вченими органiзацiї CERN (Європейський центр ядерних дослiджень) у Женевi. World Wide Web спочатку була призначена для використання рiзними групами спецiалiстiв, якi задопомогою її могли отримати доступ до заздалегiдь пiдготовленої iнформацiї.

Протягом наступних рокiв система WWW стрiмко розвивалася, ставши найпопулярнiшою службою в Інтернетi. Нинi WWW задовольняє iнформацiйнi потреби найширших верств населення, включаючи сотнi тисяч вузлiвWeb. На кожному вузлi можуть розмiщатися тисячi й сотнi тисяч документiв, їхня загальна кiлькiсть у WWW зростає з кожною секундою, тому що їх створює величезна армiя спецiалiстiв i аматорiв у рiзних куточках земної кулi. Що ж таке

World Wide Web?

WorldWideWeb—це глобальна система поширення гiпертекстової iнформацiї, яка використовує для транспортування канали Інтернет. Термiн гiпертекст було введено задовго до появи Інтернету. Аналогом гiпертексту може бути звичайна енциклопедiя, її том складається зневеликих статей на певнi теми, а в кожнiй iзних можуть мiститися посилання на iншi статтi. Якщо вас зацiкавила стаття, вказана в посиланнi, ви можете за ним звернутися до потрібного тому.

Прикладом гiпертекстової системи є довiдкова система ОС Windows.

Гiпертекст — це спосiб органiзацiї тексту, графiки й iнших даних, у якому елементи даних пов’язанi мiж собою. Пов’язанi можуть бути як елементи одного документа, так i рiзних документiв. Гiпертекстова структура є основою World Wide Web.

Зв’язки (links) в гiпертекстовiй структурi здiйснюються за допомогою посилань. Керуючись ними, користувач може зодного документа викликати iнший, знього — наступний i т. д.

Гiпертекстовi документи у World Wide Web розмiщаються на web_cepвepax. Web_сервери обробляють запити клiєнтiв та повертають їм копiї потрiбних документiв.

Web сторiнки, браузери

Гiпертекстовi документи у WWW подаються у виглядi web_сторiнок. Web_сторiнка звичайно мiстить рiзноманiтну iнформацiю: текст, графiку, звуки, вiдео. На нiй є видiленi слова або графiчнi зображення, якi пiдсвiчуються певним свiтлом i на яких покажчик мишi звичайно перетворюється на зображення руки з пiднятим вказiвним пальцем, — це i є посилання. Будь_яке посилання — це вхiд до iншого документа: клацання мишею по посиланню вiдкриває той, на який воно вказує.

Звичайнi текстовi документи, як вiдомо, готуються у текстових форматах (розширення txt, doc тощо). Web_документ також має свiй формат (розширення htm або html), який визначається мовою розмiтки HTML (приклад коду web_сторiнки).

Якщо iснує WorldWideWeb, то мають iснувати й програми перегляду її ресурсiв.

Програми, якi вiдображають документи Web на екранi, називаються браузерами (або броузерами).

Слово «браузер» походить вiд англiйського browse—«читати безладно». Можливо, цей термiн вiдображає характер роботи середнього користувача з web_сторiнками у WWW.

Існує багато браузерiв: деякi з них можуть працювати лише з текстами, iншi — вiдображають графiку, але мають обмеженi засоби навiгацiї тощо. Та безумовним лiдером у цiй галузi є програми Opera,

Microsoft Internet Explorer, Fire Fox.

Протокол HTTP

Отже, Інтернет має рiзноманiтнi iнформацiйнi ресурси. Запит клiєнта до того чи iншого ресурсу формується вiдповiдно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Інтернету iснує свiй. Так, для роботи у WorldWideWeb необхiдний протокол HTTP (HyperText Transport Protocol — протокол передавання гiпертексту). Для доступу до файлових ресурсiв застосовується протокол FTP тощо.

URL

Нагадаємо, що комп’ютери в Інтернетi зв’язуються за допомогою протоколу TCP/IP, знаходячи один одного за IP_адресою. Наочна система адресацiї заснована на доменних iменах. За допомогою доменних iмен записуються адреси ресурсiв у Інтернетi. Вiдповiдний запис називається URL.

URL (Uniform Resource Locator — унiфiкований локатор ресурсу) — це певна система iмен для iдентифiкацiї ресурсiв у Інтернетi. Будь_яка iнформацiя, розмiщена в ньому, має свiй URL.

У запису URL зазначаються такi данi (злiва направо):

·        протокол доступу до ресурсу (HTTP, FTP тощо);

·        доменне iм’я сервера, на якому розмiщено ресурс;

·        адреса порту, використовуваного для зв’язку;

·        специфiкацiя ресурсу на жорсткому диску сервера (шлях до файла, його iм’я та мiтка).

Наприклад URL для web_сторiнки:

http://www.freesoft.ru

URL може складатися златинських лiтер (а—z), цифр (0—9)

й iнших знакiв, крiм символiв, якi мають спецiальне призначення

([]{} | \ ‘).